гнати

жену́, жене́ш і гони́ти, гоню́, го́ниш, недок.

1) перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. || перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди-небудь із якоюсь метою. || розм. Спрямовувати рух чого-небудь.

2) перех. Примушувати швидко бігти, йти, їхати і т. ін. || розм. Вести машину на великій швидкості.

3) неперех., розм. Швидко бігти, їхати, мчатися.

4) неперех., розм. Швидко, інтенсивно рости. || безос. Сприяти інтенсивному ростові.

5) перех. Примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти. Гнати в шию.

6) перех. Добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін.

7) перех. Переслідувати, цькувати звіра.